Надруковано в матеріалах Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю "Дистанційне навчання в контексті розвитку синенергетичного мислення"
(30-31 жовтня 2014)
Нові інформаційні технології в системі розвитку
синергетичного мислення через дистанційне навчання
…Учитель повинен свідомо йти в ногу із сучасністю,
пройматися й надихатися силами, що пробудилися в ній.
А. Дістервег
Хто як не ми, педагоги, знаємо, що час не стоїть на місці. Україна все більше інтегрується в світовий простір. Педагогічна наука на сучасному етапі розвитку характеризується поглибленим самопізнанням, рефлексією свого культурного коріння, соціальних детермінант, внутрішніх механізмів ціле покладання й саморозвитку, цілей, цінностей і норм власної когнітивної активності в контексті її соціальних наслідків. „Кільцевий маршрут”, за яким рухається й педагогіка, веде до виникнення діалогу, конвергенції й, нарешті, відновлення цілісності культури на нових підставах. У зв’язку з цим педагогічна наука звертається до переосмислення власних методологічних основоположень з метою їхньої ревізії, осмислення та подальшого розвитку [4].
Одним зі шляхів подальшої перебудови освіти на нових засадах багато вчених уважають застосування синергетичного підходу в педагогіці.
Синергетика - це „...наука, що займається вивченням процесів самоорганізації та виникнення, підтримування, стійкості і розпаду структур найрізноманітнішої природи.” [2]. Синергетичнй підхід передбачає міждисциплінарність, що означає співробітництво в розробці синергетики представників різних наукових дисциплін. Тому термін синергетика використовується й у природничих науках, і в гуманітарній сфері. Доцільність використання синергетичної методології сьогодні зумовлено авторитетними вченими, філософами (І. Пригожин, М. Каган, С. Курдюмов, А. Назаретян, С. Гомаюнов та ін).
Як зазначає Л. Ревягін: „Синергетика відкриває широкі можливості гуманітаризації освіти, забезпечуючи органічну єдність трансдисциплінарних зв’язків, внутрішніх стимул-реакцій розвитку особистості й співпраці з іншими людьми, техносферою, природою. Використання синергетики як методологічної основи гуманітаризації та інтеграції освіти володіє тією безперечною перевагою, що загальнозначущі синергетичні закони самоорганізації можуть бути виведені й проілюстровані, виходячи з посилок близьких науково- професійній орієнтації майбутнього фахівця: географії, геології, метеорології, гідрогазодинаміки, лазерної техніки, термодинаміки, хімії, економіки та інше” [8].
Синергетика сьогодні - це середовище процесів переносу знань окремих дисциплін до рівня системних універсалій. Ідеї теорії самоорганізації резонують і в гуманітарному середовищі.
Соціальний досвід передається системою освіти, орієнтованої на стереотипи лінійного, стабільного розвитку. А сьогодні необхідно проводити випереджальне навчання життя в нелінійному світі, у якому часові масштаби ілюзорні, людина мешкає в динамічному хаосі, емпірично, на власних помилках і досвіді осягаючи його закони. Освіта має нести нову функцію підготовки людини для життя в епоху криз та спиратися на ідеї цілісності. Необхідні нові стратегії освіти, змінити освітні траєкторії, зміст і методи організації навчального процесу.
Ці фактори ставлять перед освітою інші завдання. Про це йдеться у Законі України «Про освіту», Національній доктрині розвитку освіти, Концепції загальної середньої освіти, в нових Держстандартах. Новий Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого (спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні), компетентнісного і діяльнісного підходів (спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти), що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти. При цьому особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів. Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей, серед яких міжпредметна компетентність (здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей) та інформаційно-комунікаційна компетентність ( здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань) .
Реальність стрімко змінюється: суспільство інформатизується. У сучасному суспільстві, яке, за висловом Ервіна Ласло, вступило в „епоху біфуркацій”, набуває обертів самоорганізація нового інформаційного суспільства. І це, у свою чергу, призводить фактично до знищення лінійних параметрів існуючого порядку, зростає обсяг інформації, що призводить до фрагментарного сприйняття навколишнього світу, криз особистості. Сьогодні доволі швидко відбуваються процеси, які змінюють людину і світ, і людині треба бути готовою до реалій, що виникають. На сьогодні переважна більшість людей не в змозі охопити комплексність, системність світу і процесів, які проходять у ньому, зрозуміти взаємозумовленість зв’язків між явищами, що знаходяться в різних галузях.
Інформатизація (лат.informatio – пояснення, викладення) освіти повинна випереджати інформатизацію інших напрямів суспільної діяльності, бо саме тут закладаються соціальні, психологічні, загальнокультурні, а також - що особливо важливо для економіки - професійні передумови інформатизації всього суспільства. Метою інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів є підготовка підростаючого покоління до повноцінного життя в інформатизованій державі, підвищення якості, доступності й ефективності освіти. Інформатизація освіти створює передумови для широкого впровадження в практику психолого - педагогічних розробок, що забезпечують перехід від механічного засвоєння фактологічних знань до оволодіння умінням самостійно набувати нових знань; забезпечує залучення до сучасних методів роботи з інформацією, інтелектуалізацію навчальної діяльності.
Інформатизація суспільства і закладів освіти спонукала до створення нових інформаційних технологій навчання (НІТ). Вони покликані забезпечити реалізацію педагогічних завдань, серед яких :
- формування відкритої системи освіти, що забезпечує кожній дитині і дорослому власну траєкторію самоосвіти;
- системну інтеграцію предметних галузей знань, що передбачає розвиток синергетичного мислення.
Нові інформаційні технології навчання - це сукупність методології та технології навчання, в основу якої покладено використання комп’ютерних навчальних програм, електронних посібників і підручників, що забезпечують інтерактивний програмно-методичний супровід навчального процесу і є однією з форм реалізації мети та змісту сучасної парадигми гуманізованої освіти.
Серед методів використання інформаційних технологій в освіті є дистанційне навчання (можливість самостійно здобувати знання) . Це є одною з переваг ІТ над традиційними формами навчання [9]. Розробкам ДН приділяється належна увага в педагогічній теорії та практиці, зокрема, проблемам сучасного стану та перспективам розвитку (Дж. Андерсон, Р. Клінг, Ст. Віллер), педагогічному та інформаційному забезпеченню (Н. Левинський, Р. Філіпс, Н. Хара та ін.).
Дистанційне навчання як інновація прийшло в Україну декілька років тому. У 2002 році дистанційна освіта набуває статус державної політики, спрямованої на створення й розвиток системи дистанційної освіти вУкраїні. Так, 14 листопада 2013 був проведений Всеукраїнський круглий стіл «Дистанційне навчання – нові інформаційні можливості української освіти». Науковці НАПН України, представники інститутів післядипломної педагогічної освіти, директори Міжнародної української школи і школи «Надія» м. Києва, які вже давно запроваджують різні форми дистанційного навчання в практику роботи закладу обговорили широке коло питань щодо застосування дистанційного навчання: освіта дітей з особливими потребами; нові технологічні можливостей старшої профільної школи; атестація педагогічних працівників; домашня (сімейна) освіта як актуальна проблема; створення індивідуального освітнього маршруту кожного учня; ефективність поєднання педагогічних технологій та ІКТ; сертифікація електронного навчального контенту; створення українського депозитарію підручників і посібників та ін..
В Україні, як і в усьому світі, на сьогоднішній день набуто досить значний досвід використання комп'ютерних технологій навчання. У практиці впровадження дистанційної освіти виділяють три основні технології: кейс-технологія, (навчально-методичні матеріали, які комплектуються у спеціальний набір «кейс», і пересилається слухачу, який самостійно вивчає матеріал з періодичними консультаціями у вигляді консультаціями у викладачів-консультантів (т'юторів)); ТV-технологія; мережна технологія, яка основана на використанні мережі Інтернет для забезпечення навчально-методичного матеріалу та інтерактивного спілкування з т'юторами. [5]
Робота в Інтернет дозволяє навчальному закладу і кожному учаснику освітнього процесу успішно включитися в єдиний освітній простір. В даний час реалізується багатопредметний проект по дистанційному навчанню "Інтернет-школа". Мережна технологія дозволяє взяти участь у дистанційних предметних олімпіадах, вікторинах [3]. Важливим виховним аспектом такої діяльності є усвідомлення почуття відповідальності за свою роботу, адже результат її можуть оцінити мільйони користувачів мережі Інтернет [7].
Крім комп’ютерних мереж, важливе місце в системі дистанційного навчання займають інші технологічні засоби, які є основою інформаційних технологій. До них можна віднести комп’ютерні навчальні системи у звичайному та мультимедійному варіантах виконання, аудіо та відео навчальні матеріали.
. Розроблена і використовується певна кількість педагогічних програмних засобів (ППЗ) різного рівня складності. Серед педагогічних програмних засобів, які пропонуються останнім часом, певне місце займають ППЗ, які охоплюють значні за обсягом матеріалу розділи навчальних курсів або повністю навчальні курси. За такими ППЗ закріпилась назва "електронні підручники" (ЕП), які являють собою електронний варіант друкованих навчальних матеріалів. Вони мають ряд переваг: компактність збереження в пам’яті комп’ютера, або на зовнішньому магнітному носії, можливість оперативного внесення змін і передачі на великі відстані електронною поштою.
Кожен з педагогічних програмних засобів, які є джерелом полісенсорної інформації має свої дидактичні можливості : індивідуалізувати і диференціювати процес навчання; здійснювати контроль зі зворотним зв'язком, з діагностикою помилок і оцінкою результатів навчальної діяльності; регулювати темп вивчення; здійснювати самоконтроль і самокорекцію; підвищувати мотивацію навчання; візуалізувати навчальну інформацію; моделювати досліджувані процеси або явища; проводити лабораторні роботи в умовах імітації в комп'ютерній програмі; формувати культуру навчальної діяльності [11].
Нові можливості, ППЗ, дозволяють значно поліпшити навчально-виховний процес. Особливо це стосується предметів природно-наукового циклу, у тому числі хімії, вивчення якої зв'язане з процесами, схованими від безпосереднього спостереження і тому важко сприйманими дітьми. ППЗ дозволяють візуалізувати такі процеси, надаючи одночасно з цим можливість багаторазового повторення і просування в навчанні зі швидкістю, сприятливої для кожної дитини в досягненні розуміння того чи іншого навчального матеріалу [1]. На серверах відомих видавництв приведені проспекти навчальних програмних продуктів: репетиторів по хімії видавництва "Кирило і Мефодій www.km.ru) і фірми "1С" (www.1С.ru), електронного підручника "Шкільний курс хімії" фірми "7 Вовк" (www.7wolf.net).
Cайт "Відкрита хімія". Багато навчальних матеріалів по хімії для абітурієнтів, школярів і вчителів доводиться на сайті "Відкрита хімія" сервера "Відкритий коледж" (www.college.ru/chemіstry/). Сервер створений у 2000 р. і підтримується ТОВ "Физикон" (МФТИ). На ньому організовані системи дистанційного навчання по ряду шкільних предметів: фізиці, математиці, хімії, англійській мові, біології. У розділі хімії є електронний підручник, інтерактивні хімічні моделі, тести, інтерактивна таблиця Д.И.Менделєєва, список ресурсів "Хімія в Інтернеті". Можна зареєструватися на сервері і стати клієнтом системи дистанційного навчання [7,6].
Сайт "Хімія" на сервері Самарского університету. На хімічному сайті Самарского університету www.uіc.samara.ru/~chemіstry наведена версія електронного підручника з органічної хімії і проспект учбово-методичного комплексу по хімії, що включає "паперовий" і гіпертекстовий електронний підручник на компакт-диску для школярів і абітурієнтів.
Сайт "Хімічні програми і бази даних". Він створений на сервері Томського університету за адресою: cіty.tomsk.net/~chukov/chem/. Тут є безкоштовні навчальні програми-довідники, довідкова інформація з загальної, аналітичної й органічної хімії, добірки статей по хімії, довідкові дані по 11 елементам. Матеріали сайту постійно допрацьовуються .
Сьогодні комп'ютери стають неодмінним атрибутом нашого життя, інформаційні технології створюють нові можливості отримання людиною знань.
Актуальність використання НІТ в навчанні обумовлено тим, що в комп'ютерних технологіях закладені невичерпні можливості для навчання учнів на якісно новому рівні. Вони надають широкі можливості для розвитку особи учнів і реалізації їх здібностей.
Відомо, що освіта - один з головних інститутів соціалізації особистості. Головна мета освіти - формування вільної, відповідальної, гуманної особистості, здатної до подальшого саморозвитку. Освічена людина, що легко орієнтується в суспільстві, що змінюється, що швидко освоює нові сфери діяльності, що володіє високим рівнем толерантності, здатний проаналізувати будь-яку ситуацію, оцінити її і прийняти відповідне рішення - це громадянин відкритого суспільства.
Дистанційна освіта – найпрогресивніша технологія відкритої освіти, що здійснюється практично в усіх сферах діяльності людини. Позитивно, що дистанційне навчання використовує нові досягнення інформаційних технологій; підвищує творчий та інтелектуальний потенціал, уміння самостійно приймати відповідальні рішення; одночасний доступ до багатьох джерел, спілкування за допомогою телекомунікаційних зв’язків [12]. Становлення, розвиток та застосування дистанційного навчання відкриває великі перспективи для оновлення системи освіти України.
Література:
- Безрукова Н.П., Козлова Л.Я., Комп'ютерні технології у викладанні хімії в школі.
- Данилов Ю. А. Что такое синергетика? // Нелинейные волны. Самоорганизация / Ю. А. Данилов, Б. Б. Кадомцев. - М. : Наука, 1983. - 386 с.
- Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа). // Інформаційний збірник МОН України. – 2002. – № 2.
- Кузнецова А. Г. Развитие методологии системного подхода в отечественной педагогике : монография / А. Г. Кузнецова. - Хабаровск : ХК ИППК ПК, 2001. - 152 с.
- Кухаренко В. М. Дистанційне навчання: навч. посібник. – Харків: НТУУ «КПІ», 1999. – 216 с.
- Науменко О.М. Комп’ютерне моделювання хімічних процесів як засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів. // Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи. Зб.наук.пр./ Херсонський державний педагогічний університет. – Херсон: Айлант. – 2001. – С.95-96.
- Непогодьева А.А. Застосування комп'ютерних моделей і інформаційних технологій у процесі навчання хімії, Васьковска середня школа.
- Ревягин Л. Н. Синергетика как основа интеграции учебных дисциплин, гуманитаризации образования / Л. Н. Ревягин // Методика преподавания интеграционного курса (литература, изобразительное искусство, компьютерные технологии) в Диалоге Культур. - Томск : Томский гос. ун-т, 2005. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ido.tsu.ru
- Решетько Т. О. Розвиток особистості засобами інформаційно-комунікаційних технологій на уроках хімії, біології, екології: науково-методичний журнал «Таврійський вісник освіти» №1 (41). – Херсон, 2013. – с. 117.
- Рукавміцин В. М. Інформаційно-комп’ютерні технології в системі дистанційного навчання Чехії Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції «Сучасний стан природничо-математичної та технологічної освіти: тенденції, перспективи». – Херсон: Айлант. – 2010. Випуск 13. – с. 49.
- Селевко Г.К. Сучасні освітні технології.-М: Народне утворення, 1998р.-255с.
- Юзбашева Г. С. Концептуальна основа дистанційного навчання у післядипломній освіті: Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції «Сучасний стан природничо-математичної та технологічної освіти: тенденції, перспективи». – Херсон: Айлант. – 2010. Випуск 13. – с. 5.
|
