Надруковано в матеріалах Всеукраїнської науково-практичної конференції "Якість природничо-математичної та технологічної освіти як науковий та соціальний приорітет"
(м. Херсон, 2011 рік)
Впровадження профільного навчання як шлях поліпшення якості освіти
Базик В. В.
Освіта – найвеличніше із земних благ, якщо вона найвищої якості.
Інакше вона абсолютно не потрібна.
Р. Кіплінг
…Учитель повинен свідомо йти в ногу із сучасністю,
прийматися й надихатися силами, що пробудилися в ній.
А. Дистервег
Один із стратегічних аспектів діяльності середньої та вищої школи, який визначений у Національній доктрині розвитку освіти і науки України у XXI ст. це – вектор Європейської орієнтації. [1] У багатьох документах і публікаціях Європейського союзу наголошується теза, що «прогрес Європи неможливий без підвищення професійно-освітнього рівня його населення». [2] Освіта і сьогодні перебуває під значним впливом змін у сучасному суспільстві. Надати можливість проявити свій талант і творчий потенціал, реалізувати свої особисті плани - завдання, що поставила перед державами Міжнародна комісія з питань освіти XXI ст. при Раді Європи. Тому наріжним каменем і національним приорітетом освітньої політики стає проблема якості освіти. Зростання обсягу наукових знань та необхідність постійного їх оновлення впродовж життя об’єктивно перетворюють освіту на вирішальний фактор суспільного поступу. Проблеми формування інтелектуального потенціалу через підвищення якості й ефективності освіти посідають важливе місце в освітній політиці та практичній діяльності урядових освітніх і громадських структур. [3] Це зумовлене тим, що у сучасному високотехнологічному суспільстві якість освіти є необхідною умовою у забезпеченні високого рівня життєвої та професійної компетентності людини, яка б задовольняла потреби особистості, суспільства і держави в цілому. Одним із шляхів поліпшення якості освіти, модернізації національної системи освіти є впровадження профільного навчання в старшій школі, яке спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності розвиток їх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти. [4] Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно-орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учнів у створенні власної освітньої траєкторії.
Хімічна компонента є обов'язковою складовою системи загальної природничо-наукової освіти. Хімія – одна із наук, що забезпечує гармонійну орієнтацію особистості в навколишньому світі, її соціальне становлення. [5]
Хімія – наука найлогічніша, яка є не тільки основою прогресу, але й сприяє зростанню екологічної культури особистості людини, готує її до активної діяльності, виховує особистість, яка усвідомлює високу відповідальність перед суспільством за збереження життя на Землі, зміцнення духовного й фізичного здоров’я кожної конкретної людини, здатної самореалізуватись, самовизначитись, самоусвідомитись у реаліях сучасного життя.
Метою навчання хімії в профільній школі є формування засобами навчального предмета нових компетентностей учнів, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння природничо-наукової картини світу, вироблення екологічного стилю мислення й поведінки, виховання громадянина демократичного суспільства.
«Не в кількості знань полягає освіта, а в повному розумінні та в умілому застосуванні того, що знаємо». – слова Дистервега. Такий підхід орієнтує на діяльнісне ставлення до життя, формує в учнів життєво-необхідні навички, уміння грамотно застосовувати знання з хімії у трудовій діяльності, спілкуванні з природою та в побуті. Учні набувають досвіду експериментальної та дослідницької роботи з використанням методів хімічної науки та навичок поводження з речовинами відповідно до вимог правил техніки безпеки. Формуються науковий світогляд учнів, уміння критично мислити, здобувати і аналізувати інформацію з метою забезпечення грамотної взаємодії людини з високотехнологізованим суспільством. Саме тому, конструюючи кожний урок, необхідно передбачити повний цикл пізнавальних дій учнів, від первинного сприйняття об'єктів пізнання, логічного осмисленя знань про них до закріплення знань та вмінь, їх застосування, встановлення зв’язків з раніше засвоєними знаннями з різних предметів. Внаслідок саме такої організації навчальної діяльності відбувається формування предметних компетенцій учнів – соціальної, комунікативної, інформаційної, здоров’язберігаючої та ін.
Основне покликання вчителя хімії в реалізації профільного навчання – виховувати учнів здатних оперувати новітні наукові-технічні ідеї у поєднанні з високою енергетикою Добра і Духовності. Результатом є виховання компетентної людини, яка має такі якості:
- упевненість у собі, постійне розширення власних можливостей, реалізація намічених цілей;
- здатність адекватно діяти в динамічному світі, непередбачуваних ситуаціях;
- здатність до навчання протягом всього життя (безперервність освіти);
- готовність до свідомого вибору й оволодіння майбутньою професією.
Життя показує, що якщо професія вибрана правильно, то праця для людини стає джерелом радості, творчого натхнення, тому приносить користь суспільству й самій особистості. На уроках в учнів розвиваються здібності, формуються специфічні вміння, стійкий інтерес до хімії, що створює основу для свідомого вибору професії, пов’язаної з використанням хімічних знань: вищої хімічної, біологічної або медичної освіти; масової робітничої професії хімічного, хіміко-технологічного, біологічного або медичного профілю.
Як наголошує Ю.Шмуклер, кандидат педагогічних наук, заслужений вчитель України, «хімія – це доступний для всіх, хто бажає вчитись, предмет у межах майбутніх життєвих і фахових потреб на наукових засадах».Найважливішим принципом профільної освіти є принцип науковості. М.І.Пирогов писав: «відокремити навчальне від наукового … не можна. Але наукове без навчального все-таки світить і гріє, а навчальне без наукового … тільки блищить». Девізом кожного уроку в профільному класі має бути «Знай! Умій! Застосовуй!»
Уроки хімії особливі. На них учні вчаться спостерігати навколишній світ, замислюватись над його внутрішньою сутністю, причинами, що викликають зміни в ньому, аналізувати умови, що визначають різні тенденції його розвитку.
Тому важливо на уроках хімії:
- залучити учнів до самостійної пізнавальної активності, диференціювати процес навчання, де зростає роль самостійної роботи кожного;
- забезпечити емоційну підтримку учнів, створити кожному учневі ситуацію успіху на основі індивідуалізації навчального процесу;
- передбачити роботу з додатковою літературою, живими об’єктами, забезпечити дослідницьку роботу;
- формувати в учнів «планетарну свідомість», висловлювати екологічні проблеми на глобальному, краєзнавчому рівнях, що передбачає ознайомлення з загальними проблемами, а також конкретну участь у розв’язанні цих проблем.
«Мислити глобально, діяти локально» - так образно можна виразити цей принцип, використавши девіз відомої організації «Грінпіс». Формула екологізації навчання: «Відчувай, спостерігай, узагальнюй, дій».
Модернізація загальної освіти потребує від учителя високого рівня викладання з використанням інноваційних технологій, елементи яких допомагають вчителю досягти високої якості навчання. [6]
Досвід роботи свідчить про те, що найбільш ефективним за результатами є інтерактивне навчання, яке дає можливість досягти мети профільного навчання, підготувати людину до життя і громадської активності в суспільстві. Навчання відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів: співнавчання, взаємо навчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де й учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами діяльності. Організація профільного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації, уміння оперувати науковими знаннями в інформаційному просторі, формує професійний інтерес.
В своїй роботі практикую, в залежності від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів, інтерактивні технології:
- кооперативного навчання (робота в парах, «два-чотири-всі разом», робота в малих групах, «чотири кути»);
- колективно-групового навчання, що передбачає одночасну спільну роботу всього класу («мікрофон», «мозковий штурм», «навчаючись – вчусь», «ажурна пилка»);
- інтерактивні технології ситуативного моделювання, які передбачають навчання у грі (розкручування ситуації за ролями, сніжний ком).
Саме інтерактивні методи сприяють тому, що учні опановують всі рівні пізнання (знання, розуміння, аналіз, синтез, оцінювання, застосування), розвивають критичне мислення, що починається із залучення інформації та закінчується прийняттям рішення (прийоми «скринька мудрості», «флемінг», «розірваний ланцюг»). Уміння, якими оволодівають учні під час навчання за інтерактивними технологіями із застосуванням методик критичного мислення: аналізувати ситуацію, обговорювати проблему та приймати рішення, займати чітку позицію, обґрунтувати свою відповідь, чітко висловлювати свою думку або думку колективу, регламентуючи при цьому час, ставити чіткі запитання і давати на них змістовні відповіді, відшукувати причинно-наслідкові зв’язки, порівнювати, прогнозувати, логічно будувати докази, систематизувати результати, аргументовано оцінювати діяльність.
Використання інтерактивних технологій із застосуванням методик критичного
мислення – спосіб реалізації особистісно-орієнтованого навчання, засіб формування ключових компетентностей. Особистісно-орієнтований підхід передбачає співпрацю та спільну творчість учителя та учня, розкриває його індивідуальність та здібності. ОЗН за своєю сутністю є диференційованим підходом до учнів на основі посильних вимог з урахуванням їхніх інтересів, рівня інтелектуального розвитку, здібностей, задатків. [7]
В рамках ОЗН, як самостійної технології, можна виділити метод проектів – системи навчання, за якої учні здобувають знання і вміння в процесі планування й використання поступово ускладнених практичних завдань. Метод, який дозволяє учням самостійно здобувати знання чи застосовувати одержані рішення, причому замість дій за зразком в основному виконуються пошукові та дослідницькі дії. Навчальний проект – це дієвий засіб максимального наближення особистості до реального життя та залученням її до розв’язання конкретних завдань у просторі міжособистісного та ділового спілкування і співпраці.
В профільних класах на уроках хімії найбільш придатні дослідницькі, рольові або ігрові, інформаційні проекти. Метод проектів відповідає вимогам профільного навчання, формує критичне і творче мислення, як пріоритетні напрямки інтелектуального розвитку людини. [8]
Швидкий розвиток цивілізації нашої планети вимагає від нас високого рівня мобільності. Тому завданням вчителя є формування в учнів здатності швидко орієнтуватися в значному потоці інформації різноманітних джерел. Впроваджую в свою роботу інформаційні технології навчання, метою яких є підготовка учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства:
готові програмні засоби та тестові оболонки, міні-підручники, довідники та презентації в системі Power Point, Internet ресурси.
Комп’ютер можна вважати таким самим інструментом пізнання і дослідження, як книга, мікроскоп, калькулятор. В учнів розвиваються навички навчально-дослідницької діяльності, що супроводжується процесом адаптації до умов реального життя, вихованню позитивного світогляду: експериментувати, моделювати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки. [9]
Предметом вивчення хімії є речовина, її властивості та їхні перетворення. У класах природничого профілю навчання хімії повинне забезпечувати більш високий рівень хімічної підготовки, як в теоретичному, так і в практичному аспекті. Для проведення хімічного експерименту необхідна добре обладнана лабораторія, набір хімічних реактивів, підвід води, електроструму. Але забезпечення системи освіти всім переліком необхідного матеріалу для проведення хімічного експерименту завжди знаходилося на мінімальному рівні. В умовах недостатнього забезпечення хімічної лабораторії мультимедійні засоби дають можливість наочно відобразити хімічні процеси й об’єкти, показати динаміку механізмів хімічних реакцій на молекулярному рівні. Електронне видання «Віртуальна лабораторія», яке нараховує 150 хімічних дослідів, допомагає побачити експерименти в реалізованій на екрані монітору лабораторії, оснащеній необхідними реактивами і лабораторним обладнанням. Спостереження за лабораторними дослідами через комп’ютерні технології вносить певні особливості в навчальний процес:
- з’являється можливість спостереження не тільки в процесі викладу нового матеріалу, але й при закріпленні матеріалу, узагальненні знань, розв’язуванні експериментальних задач. Усе це позитивно впливає на покращення якості знань та закріплення важливих практичних умінь;
- можливість індивідуально переглядати досліди, що розвиває самостійність, формує загальні лабораторні, організаційні і інші практичні вміння;
- відбувається економія навчального часу, який можна використати на розв’язання творчих експериментальних задач.
Але «хімії, в жодному разі, навчитися неможливо, не знаючи самої практики і
не беручись за хімічні операції», - слова М.Ломоносова. Намагаюсь оновлювати зміст хімічного експерименту через посилення його життєвого спрямування. використання засобів побутової хімії, мінеральних препаратів, харчових продуктів, частково розв’язує проблему дефіциту хімічних реактивів. Експеримент ужиткового характеру сприяє створенню життєвих ситуацій для реалізації яких учні мобілізують знання, уміння, досвід. Такий експеримент формує навички екологічно грамотної поведінки в побуті та довкіллі.
Важливо на уроках навчити учнів прогнозувати тобто передбачити події та відповідно до цього здійснювати вибір того чи іншого шляху розв’язання проблеми, що розвивається у процесі набуття досвіду. Цьому сприяє розв’язування різних типів задач, в тому числі екологічного змісту, інтегрованих інформаційно-пізнавальних. Розв’язування задач сприяє більш глибокому та міцному засвоєнню учнями знань, застосуванню їх в нових ситуаціях. Завдання підвищеної складності є своєрідним містком між шкільною програмою і реальними питаннями, які доведеться розв’язувати учням у майбутньому. Розв’язування задач за алгоритмами розвиває мобільність і фундаментальність інтегрованого стилю мислення. Алгоритм завжди має за мету отримання поступового результату. В.О.Сухомлинський писав: «Розумова діяльність в процесі розв’язання задачі або в пошуку відповіді на питання дає плоди ще й тоді, коли в пам’яті дитини постійно та міцно зберігається узагальнення та результати праці». Інтеграція в сучасному суспільстві пояснює необхідність інтеграції в освіті. [10] Жоден навчальний предмет у відриві від інших наук неспроможний сформувати хоча б одну з ключових компетентностей особистості учня. Уроки з використанням міжпредметних зв’язків часто мають нестандартну форму чи містять елементи інтерактивних технологій навчання. На інтегрованих уроках вчитель відчуває рівень знань учнів з різних предметів, а учні – застосовують свої знання. «Немає школи для розуму кращої за ту, в якій поняття про дивну єдність і незнищуванність матерії та сил природи», - сказав М.Фарадей про значення формування цілісної картини світу.
Між предметна інтеграція може бути:
1). Повна (становить собою об’єднання в одному курсі різних навчальних предметів: фізика + хімія + астрономія + географія);
2). Часткова (полягати в поєднанні підпорядкованого одній темі матеріалу різних предметів в тому числі і гуманітарних).
Саме міжпредметні зв’язки з історією та літературою дозволяють забезпечити пріоритет загальнолюдських цінностей, формування духовності і культури особистості. На уроках звучать фрагменти різних літературних творів про походження, властивості, застосування речовин та елементів з яких вони утворені, історичні відомості про вчених, які прославили хімічну науку. В роботі важливі також елементи артистизму, які наближують діяльність хіміка до творчості письменника, художника, композитора. «Гарний вчитель, як гарний артист – спочатку захоплює аудиторію, а потім викладає урок», - сказав Г.Кларк. Забезпечення єдності раціонального та емоційного навчання – є важливим критерієм уроку.
Крім інтегрованих уроків, в профільних класах, впроваджую в діяльність нетрадиційні типи уроку – конференції, семінари, подорожі, проекти та ін.
Переваги нетрадиційних уроків доведені методистами, педагогами, психолог
гами: незвичайність і цікавість змісту,одержання практичного досвіду, активність учнів, створення позитивного емоційного настрою, формування інтересу до предмета.
Учитель, що викладає в старших класах, не оминає своєю увагою профорієнтаційну діяльність, що допомагає формувати підприємницьку компетентність, яка важлива в сучасному житті. Вона передбачає вміння організовувати власну трудову діяльність і працю колективу, аналізувати і оцінювати власні професійні можливості, здібності та співвідносити їх із потребами ринку праці. Формуванню підприємницької компетентності сприяє і розв’язання хімічних задач виробничої тематики, проведення вікторин, конференцій в рамках тижня хімії.
Використовуючи можливості предмета на уроках формується здоров'язберігаюча компетентність, яка спрямована на закріплення навичок збереження фізичного, соціального, психічного та духовного здоров’я дитини. Постійно під час вивчення властивостей хімічних речовин звертаю увагу на їхню пожежну, вибухову чи екологічну небезпеку, отруйність, канцерогенні чи наркотичні властивості, способи знешкодження, надання домедичної допомоги в разі ураження цими речовинами. Акцентую увагу на ролі хімії в охороні здоров’я та природи, детально розглядаю екологічний вплив хімічних підприємств та завдання хімічної науки щодо мінімізації екологічної шкоди промисловості. Розповідаю про вплив на здоров’я засобів побутової хімії, харчових добавок (ароматизаторів, консервантів, стабілізаторів тощо). Так, дуже повчальною і цікавою для учнів є дослідницька робота з розшифрування хімічного складу домішок у продуктах харчування за упаковками (індекси Е), вивчення їх позитивного та негативного впливу.
Нове інформаційне суспільство під професіоналізмом розуміє ансамбль компетенцій (самоосвітня, громадянська, підприємницька, інформаційно-комунікаційна, загальнокультурна, соціальна, здоров'язберігаюча) та особистісних якостей. Тому молодим людям потрібні не основи наук, а справжнє світобачення засобами математичного, фізичного, економічного та іншого мислення.
Надаючи школярам можливість поглиблено вивчати цикл предметів, ми визнаємо його суб’єктивність в освітньому процесі, тобто наявність у нього власної мети, інтересів і потреб в освіті. Реалії глобалізації, інформатизації та зміни характеру праці диктують вимоги до загальної середньої освіти, основна формула реформи якої є доступність – якість – ефективність. А факт профільної освіти, як вид диференціації та індивідуалізації навчання, який спрямований на повне врахування інтересів та здібностей учнів та реальних потреб праці, створює прецедент суспільно-державного управління підготовкою конкурентноздатних трудових ресурсів, яка володіє високою мобільністю, професіональну, мотивовану на успіх. Виховавши таку особистість ми відродимо інтелектуальний потенціал країни, від якої залежить майбутнє нашої держави, а отже громадян України.
Література:
- Національна доктрина розвитку освіти України у XXI ст. // Освіта України. – 2002 р.
- Яковець О. В. Середня і вища освіта України у розвинутих країнах Європи // Проблеми освіти. – 2005. - № 46. – с. 32-39.
- Юзбашева Г. С. Профільне навчання природничо-математичного та технологічного напрямів // Шкільний світ. Хімія. – 2010. - № 1. – с. 5
- Концепція профільного навчання у старшій школі // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2003. - № 24.
- Калашник О. П. Типові проблеми у навчанні хімії в загальноосвітніх навчальних закладах //Інструктивно-методичний лист. – Миколаїв: ОІППО. – 2011. –с. 4.
- Дичківський І. М. Інноваційні педагогічні технології. – К: Академвидав. – 2004 р.
- Северін Л. Інтерактивні технології навчання // Основа. Хімія. – 2006. - № 13. – с. 9.
- Матвєєнко О. І. Використання методу проектів у викладанні хімії // Основа. Хімія. – 2010. - № 9. – с. 2-9.
- Гостіннікова О. М. Використання інформаційних технологій у викладанні хімії // Хімія. Біологія. – 2005. - № 29.
- Шукевич Ю. На шляху до профільної інтеграції // Шкільний світ. Завуч. – 2007. - № 21
|
