Надруковано в матеріалах II Міжнародної науково-практичної конференції "Інноваційні технології як чинник оптимізації педагогічної теорії і практики"

(м. Херсон 25-26 жовтня 2012 року)

Технологія розвитку креативного мислення як сучасної освітньої інновації на уроках хімії

                                                                                 Не так важливе здобуття знань, як розвиток

                                                                                                                           здібностей мислення.

Освіта є те, що залишається, коли вивчене забуто

Макс Лаус

                                                                                   Знання тільки тоді знання, коли вони набуті

                                                                                         зусиллями думки, а не самою пам’яттю

Л. Толстой

XXI століття – це доба, спрямована на особистість. Створення максимально сприятливих умов для розвитку індивідуальності – не тільки мета сучасних розвинених суспільств, а й одна з необхідних умов їх динамічності й адаптивності до мінливого інформаційного світу. В суспільстві виникає потреба в особистостях, здатних до самореалізації, до саморозвитку, в людях, які мають нестандартне мислення, які можуть внести нову якість у соціальне виробниче життя, у культуру народу. Інтеграція України в Європейський освітній та науковий простір активізує питання модернізації освіти в контексті завдань Болонського процесу.

Школа є основним елементом в системі освіти, де повинні виховуватися люди з творчим мисленням та загальнолюдською мораллю. Суспільство визначило своє замовлення школі - це розвиток моральної та творчої особистості в процесі засвоєння основних закономірностей і методів культури, самостійній в пізнавальній та практичній діяльності, вільній у виборі професіональної та сімейної кар’єри. [9]

Сьогодні формується нова школа, де учень проектує своє майбутнє, розвиває творчий потенціал. При цьому особливого значення набуває креативність особистості, її здатність до творчого нестандартного мислення, уміння ефективно розв’язувати складні проблеми власної життєдіяльності. Креативність сьогодні виходить на перший план у життєвому просторі молодого покоління. Творчі особистості цінуються, а характерні якості креативності перебувають на перших позиціях у резюме осіб, котрі прагнуть працевлаштуватися. Доведено, що у практичній діяльності вона підсилює природні здібності людини, допомагає творити й створювати нове, що сприяє високій продуктивності праці та тривалого успіху. [6]

 У 60-х роках XX ст. Дж. Гілфорд увів термін «креативність» ( лат. creativity) для позначення властивості, яка відбиває здатність індивіда створювати нові поняття та формувати нові навички. Він виділив основні параметри творчих здібностей (креативності):

• Пластичність – наявність певної кількості рішень, у випадку, коли звичайна людина знаходить одне або два.
• Динамічність – легкий перехід з одного аспекту проблеми до іншого, не обмежуючись однією точкою зору.
• Оригінальність – можливість неочікуваних небанальних рішень.

За сучасних умов креативність активно використовується в дослідженнях вітчизняних і зарубіжних авторів (М. Бердяєв, Л. Виготський, А. Маслоу, А. Полякова, Дж. Дьюї, А. Сологуб, М. Євдокимова, Д. Дюфо, Е. Боно та ін.)  [4]                   

  Технологія формування креативності досить складна. В ній можна виділити кілька етапів:

1. Визначення рівня креативності кожного учня.
2. Визначення перспектив розвитку креативності та врахування індивідуальних особливостей учнів.
3. Розробка системи знань спрямованих на розвиток креативності.
4. Організація творчої діяльності учнів

Помічено, що креативна (творча) якість проявляється в комплексі зі станом здоров’я, нервової системи, характеру, здібністю до незвичайних рішень та вчинків. Тому на початковому етапі вивчення хімії я проводжу серію занять які дають змогу встановити ступінь:

1. Прийомів роботи учня, розумових операцій, реальних досягнень в певній сфері знань з точки зору новизни, самостійності.
2. Комплекс морально-інтелектуальних спонукань, установок інтересів, мотивів, що визначають мету здійснення тих чи інших дій, вчинків і поведінки в цілому.
3. Темп, інтенсивність, рівень досягнень
4. Здібності учня

Для виявлення здібностей та творчої активності учнів використовую дані психологічних анкет, повсякденні психологічні спостереження та висновки після різних форм роботи на уроках.

Для визначення рівня індивідуальних досягнень та встановлення кількісних і якісних індивідуальних психологічних відмінностей можна використати критеріально-орієнтовні тести і відкрити шлях діагностування і корекції особливостей. У ролі критерію у таких тестах виступають конкретні знання, вміння та навички. Тести на обізнаність дають змогу перевірити як володіє учень такими прийомами розумової діяльності як синтез, аналіз, порівняння. Учень з кількох відповідей має вибрати правильну. На уроці в 7 класі "Речовина, матеріал, тіло" на закріплення матеріалу учні одержують тести:

1. Речовина це а) олівець, б) стілець, в) дерево, г) целюлоза, д) зошит
2. Матеріал з якого виготовляють олівець: а) скло, б) целюлоза, в) графіт,                г) стержень, д) дерево.
3. Учнівський зошит і підручник виготовлені з одного і того ж матеріалу:                а) заліза, б) форми, в) паперу, г) целюлози, д) гуми

Тести на аналогію, крім аналізу та синтезу дають змогу виявити і рівень логічного мислення:

1. Хімічний стакан – скло, парта...         2. Цукор – цукерка, папір...

Аналіз результатів проведених робіт дає можливість прийти до висновку, який рівень засвоєних знань – абстрактне чи конкретне домінує в того и іншого учня, дає змогу діагностувати рівень сформованості розумових дій, що лежить в основі мислення.

1. Репродуктивний (копіюючий) – з стихійною стадією розвитку – це найнижчий тип де учень показує лише те, що він здатний до відтворення знань і може працювати лише при наявності алгоритмів.
2. Конструктивний (напівстихійний) – показує, що учень має знання, уміння і навички користуватись при аналогії в подібних ситуаціях.
3. Творчий (дослідницький) – з свідомим розвитком, показує, що учень може самостійно використовувати знання, здатний до самокорекції знань. Має інтерес до пошуків невідомого, невідповідностей. Може побачити і сформулювати проблему, шукає шляхи її вирішення. Чітко формулює результати своєї роботи. Тобто це є найвища ступінь креативності, коли учень всю роботу виконує сам, йдучи своїм шляхом.

Визначивши рівень розвитку учнів, я планую перспективи розвитку креативності з урахуванням індивідуальних властивостей учнів за допомогою підібраних завдань. Так, при вивченні теми "Періодичний закон і періодична система" можна запропонувати при закріпленні матеріалу вправи на формування і концентрацію уваги.

Наприклад: в наведеній таблиці вказано число протонів, нейтронів, електронів в атомах різних ізотопів. З’ясуйте, які з них являються нейтральними атомами негативно зарядженими іонами позитивно зарядженими іонами ізотопами одного і того ж хімічного елементу.

   Розвиток креативного мислення неможливий без оволодіння і застосування таким тонким і точним інтелектуальним інструментарієм, яким є прийоми розумової діяльності: виділення основного, аналіз та синтез, порівняння та абстрагування, узагальнення, систематизація і кваліфікація, конкретизація, визначення та пояснення понять, доказ та спростовування тверджень.

Технологія креативного мислення передбачає формування цих розумових прийомів через використання різних форм роботи: дійові, творчі ігри та моделювання, розв’язування кросвордів; лекції (традиційні, проблемні, міжпредметні),семінари-дискусії, семінари-дослідження, диспути; тести-роздуми, критеріально-орієнтовані тести та ін.; робота з підручником, створення блоків-схем; розв’язування розрахункових задач; задачі-малюнки; самостійна робота (з підручником, дидактичним матеріалом); дослідницька робота, захист проектів; експериментальна робота (індивідуальна, групова); розумовий експеримент; рішення проблемних ситуацій.

Як показує практика, найкраще прослідковується індивідуальна результативність креативного мислення під час роботи в групах. До групових методів активізації пошуку ідей належить «акваріум», «метод кутів», метод «шести капелюхів», запропонований експертом з креативності Е. де Боном. Кожен із 6 етапів виконується учасниками, які отримують капелюх певного кольору. Щоб мислити відповідно до кольорів капелюха, учень доводить ту або іншу точку зору.

На уроках систематично застосовую завдання для малих творчих груп, подібних до цього: "Прочитайте текст статті ...  підручника, додатковий матеріал. Складіть усну відповідь, намалюйте схему, або міні-газету, поставте запитання до тексту". Учні самостійно опрацьовують текст, а потім захищають свій проект і ставлять запитання до класу. Чим більше школярі грають, тим швидше розвивається творча уява дитини, тим вище інтелектуальний рівень особистості.

Досить добре розвивають творчу активність учнів дидактичні ігри.

Гра привчає учня мислити, виділяти головне, узагальнювати, розвиває його пам’ять, здібності. Залежно від загальної спрямованості й типу дидактичних ігор за їх допомогою можна формувати не тільки окремі знання, а й взаємозв'язки між елементами знань, навчати учнів порівнювати та диференціювати хімічні речовини і процеси. Засвоєння знань у ході гри часто не потребує довільної уваги, що дає змогу уникнути перевтомлення учнів. [8]

 Розрізняють: ігри-вправи («хрестики-нулики»), настільні ігри («доміно», «лото»), сюжетно-рольові ігри (диспути, прес-конференції, судові слухання «Суд над етанолом», «Суд над корозією» і т.д.), ділові ігри, які стимулюють до самостійного здобуття знань та творчому їх застосуванню. При вивченні теми «Карбон та Силіцій», учні отримують завдання:

1. Вас призначили директором побудованого в нашій області силікатного заводу. Організуйте роботу таких відділів: а) постачання, б) головного технолога, в) відділу кадрів, г) реалізації продукції, д) раціонального використання відходів виробництва.
2. Ви керуєте проектним інститутом, який займається виробництвом цементу. Організуйте роботу відділів: а) раціонального використання природних ресурсів, б) технології цементу, в) інженерів-конструкторів, г) традиційного і перспективного використання цементу, д)охорона навколишнього середовища.   

    У реальному житті учням школи доводиться виконувати як творчі (цілком нові, незнайомі або з елементами новизни), так і не творчі (що містять готову логічну програму, передбачають шаблонне розв’язання) завдання. Надаючи перевагу завданням творчого характеру, учитель тим самим виховує в них інтерес до складних задач (практичних, інтелектуальних, комунікативних), бажання виконувати їх самостійно, навіть ризикувати без шкоди здоров’ю, не боятися помилитися.    

    Розв’язування задач забезпечує систематичність, безперервність навчання, постійний зв’язок з життям. Кожна задача – це неповторна єдина у своєму роді життєва проблема, змодельована реальна ситуація. Тому для активізації навчального процесу і розвитку креативності, пропоную учням інформаційно-пізнавальні та проблемні задачі. Наприклад:  

1. Як, виходячи з метану, одержати аміно оцтову кислоту?
2. Скільки нових простих і складних речовин можна одержати, виходячи з сульфатної кислоти, цинку, води, сульфату натрію, купрум (І) оксиду?

  Під час розв’язування розрахункових та експериментальних задач доводжу учням, що будь-яку задачу можна розв’язати кількома способами. Намагаюся, щоб кожне домашнє завдання обов’язково містило нестандартні задачі, розв’язування яких потребує творчого підходу

Моє завдання не тільки навчити учнів розв’язувати задачі, а й створювати їх. Щоб навчити учнів створювати задачі певного типу, показую учням, як це робити на одному чи кількох прикладах. Така робота викликає великий інтерес у учнів до вивчення теми, дає віру в свої сили і головне – сприяє розвитку креативності.

Формування вищого ступеню креативності дають розв’язування творчих задач. Відповідно до мети, з якою використовуються творчі задачі, їх можна поділити на 2 типи: задачі на закріплення знань; задачі на формування вміння здобувати знання самостійно. Наприклад:

Задача №1. Стічні води хімічного комбінату містять аміак. Запропонуйте спосіб нейтралізації аміаку, який можна застосувати в народному господарстві.

Задача №2. Ви вирушаєте в космос. Основне, що буде вам необхідно, це тепло, вода, кисень. Які речовини ви везете із собою? Чому?                                                             

Розшифрування алхімічних рецептів, старовинних манускриптів, знаходження хімічних помилок і неточностей в літературних творах, пошук, обробка, систематизація інформації, одержаної з художніх творів, науково-популярної літератури, телевізійних передач, довідників; складання хімічних казок, віршів, кросвордів, задач-розповідей, оповідань, електронних презентацій – усі ці завдання можна виконувати як у класі, так і вдома. Це робить хімію цікавою для більшості учнів. [2]

Саме творчість передбачає здатність бачити проблему з різних точок зору, генерувати багато ідей щодо її розв’язання. Творчі задачі – це задачі відкритого типу, на які існує багато правильних відповідей. Креативний процес складається з поєднання відкритого і критичного мислення. У відкритому мисленні увага зосереджена на великій кількості самих оригінальних ідей, незалежно від можливостей їх реалізації та ступеня їх аргументованості. Нобелівський лауреат Л. К. Полінг стратегію відкритого мислення сформулював так: «Найкращий спосіб придумати гарну ідею – це придумати множину ідей». У питаннях креативності немає компромісу між якістю і кількістю: тільки з кількістю приходить якість, стверджують Дж. Гілфорд,       У. Гордон  та ін. Критичне мислення пропонує раціональне обговорення розроблених ідей, враховуючи їх практичність та корисність ідеї. [3]

Основні етапи критичного мислення:

1. Сприйняття інформації (використання різних інформаційних джерел: додаткова друкована література, комп’ютерні енциклопедії, Інтернет-ресурси, прийоми «Посилена лекція»,  читання з позначками).
2. Аналіз висновків з інформації (методики «Допомога», «Діаграма Вена»).
3. Зіставлення з протилежними точками (робота в парах, групах,  «Мозковий штурм» тощо)
4.   Розробка системи доказів на підтримку своєї точки зору (використання методик «Асоціативне гронування»).
5. Прийняття рішення, яке ґрунтується на доказах (створення репортажів, повідомлень, написання сенканів тощо). Результатом є активне, осмислене усвідомлення програмного матеріалу, як одна з основних методичних вимог до розвитку креативного мислення учнів. [1]

    В інноваційній педагогічній системі розроблено певну структуру креативного уроку:

Блок 1 (мотивація) являє собою спеціально відібрану систему оригінальних об’єктів – сюрпризів, здатних викликати в учня подив. Цей блок забезпечує мотивацію учня до знань і розвиває його допитливість.

Блок 2 і 6 (змістовна частина) містять програмний матеріал навчального курсу та забезпечують формування системного мислення й розвиток творчих здібностей.

Блок 3 (психологічне розвантаження) являє собою систему психологічного розвантаження. Воно реалізується через вправи щодо гармонізації розвитку півкуль головного мозку, аутотренінг, систему спортивно-емоційних ігор, театралізацію та ін.

Блок 4 (головоломка) являє собою систему головоломок, втілених у реальні об’єкти, у конструкції яких реалізовано оригінальну, дотепну ідею. Головоломки адаптовані до віку учнів, забезпечують їх мотивацію та включення у творчу діяльність на заняттях, розвиток творчих здібностей, просторової уяви.

Блок 5 (інтелектуальна розминка) являє собою систему ускладнених завдань, спрямованих на розвиток мотивації, дивергентного й логічного мислення.

Блок 7 (комп’ютерна інтелектуальна підтримка) забезпечує мотивацію та розвиток мислення; передбачає систему комп’ютерних ігор, головоломок, адаптованих до віку учнів; забезпечує перехід від зовнішнього плану дій до внутрішнього. [5]  

Впровадження інноваційних прийомів на різних етапах уроку хімії надзвичайно важливі.  Необхідно ретельно продумати початок уроку; суворо слідкувати за розподілом часу на уроці; встановити ступінь реалізації мети та задач уроку; наприкінці уроку залишити кілька хвилин для актуалізації інноваційних прийомів та рефлексії. Інколи в ці хвилини пропоную учням відповісти на питання:

1. Що сподобалося на уроці?
2. Які нові знання отримав на уроці?
3. Що не вдалося засвоїти?
4. Твої побажання.                           Дякую за співробітництво!

    Надзвичайно важливу роль для школяра відіграє оцінка його праці на уроці. Кожна оцінка коментується та виставляється не за окрему відповідь, а за результат активної роботи учня протягом всього уроку. Основним є сприяння впевненості учнів у собі, у своїх силах, усвідомлення досягнення мети, переживання ситуації успіху, закріплення позитивної мотивації та власної діяльності. Головний чинник креативного навчання – ініціативність учнів. Якщо учень часто, легко і охоче продукує конструктивні ідеї; здатний самостійно їх апробувати й застосувати;  аналізує свої, прогнозує ймовірні їх наслідки; уникає одноманітного маніпулювання, урізноманітнює пошук розв’язання; ніколи не кидає розпочате на півдорозі, переважно самостійно долає труднощі; вдало використовує відому інформацію й здобуває нову; приймає самостійні рішення; реалістично оцінює результат своєї діяльності; прагне виявити оригінальність, не схильний репродукувати зразок, - можна вважати, що в такої дитини розвинені креативні здібності. Учень, як суб’єкт навчального процесу, несе відповідальність за свою роботу на уроці. Однак роль учителя при цьому не зменшується, під час уроку навчальний процес перетворюється у співпрацю вчителя і учня. Велику роль при цьому відіграє особистість педагога, який має бути талановитою, цікавою та творчою людиною. Педагогові, який прагне виховати креативність (здатність до творчості) допоможуть: нерегламентоване середовище, демократичні стосунки з учнями, наявність у вихованців можливості наслідувати творчу особистість. А. Ейнштейн зазначав: «… Якщо вчитель поширює навколо себе подих нудьги, то в такій атмосфері все загине. Навчити вміє той, хто навчає творчо, цікаво». Учень повинен перерости вчителя, а вчитель пишатися ним. Тому вчителю потрібно постійно шукати та вдосконалювати форми та методи своєї роботи: «Навчати творчо – навчатися творчості». [7] Учителеві, який впроваджує креативну технологію навчання і виховання, слід дотримуватися таких педагогічних принципів формування креативності: пропонувати учням не зупинятися на досягнутому, висувати нові ідеї, навіть якщо їм здається, що завдання розв’язане; спонукати учнів частіше вдаватися до аналогій; бути тактовним, стимулювати творчу уяву, прояви дотепності, фантазії; спонукати в учнів знаходити у творчому завданні суперечності, діяти в незвичній манері, використовуючи свої набуті знання; навчати проговорювати в процесі розв’язання творчого завдання ідеї, які виникли спонтанно.

     Із креативності витікає творчість вчителя: захопити, зацікавити, пробудити кращі якості особистості (працьовитість, допитливість, наполегливість). Формування креативного мислення, як сучасної освітньої інновації - важлива основа для успішного становлення  творчої особистості вчителя. Своєю діяльністю необхідно стверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі, пропагувати загальну культуру. Викладання – це мистецтво, а не ремесло – у цьому корінь учительської справи. Виховуючи в учнів почуття власної гідності, можливості самовдосконалення й самореалізації, ми формуємо талановиту та творчу обдарованість особистості, які стають сьогодні запорукою інтенсивного економічного розвитку країни і сприятливим фактором національного престижу.

Література:

1. Бондаренко Л. І. Глобалізація хімічної освіти // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Херсон: РІПО; 2008. – с. 119-122
2. Ковальова В. Д. Інноваційні технології креативного розвитку учнів на уроках хімії / В. Д. Ковальова // Хімія (Шкільний світ). – 2003. - №49. – С. 2-4
3. Когут С. М. Упровадження креативного методу навчання і виховання / С. М. Когут // Хімія (Осн.). – 2010. - №3. – 16-1 (вкладка).
4. Мельниченко Л. А. Креативні методи навчання / Л. А. Мельниченко // Хімія (Осн.). – 2012. – №11/12. – С. 13-16.
5. Петренко О. В. Розвиток творчого мислення учнів на уроках хімії / О. В. Петренко // Хімія (Осн.). – 2011. - №5. – С. 2-9.  
6. Покась Л. А. Креативна технологія навчання формує мислення майбутнього / Лілія Антонівна Покась // Географія та основи економіки в школи. – 2010. - №9. – С. 2-6.
7. Токарєва О. О. Роль інтерактивних технологій у розвитку творчих здібностей та пізнавальних інтересів учнів на уроках хімії / О. О. Токарєва // Таврійський вісник освіти. – 2012. - №1. – С. 202-209.
8. Триполко О. В. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках хімії. – Х.: Вид. група «Основа» , 2011. – 112 с.  
9. Юзбашева Г. С., Стєбліна А. Н. Развитие творческого мышления учащихся на уроках химии. Методические рекомендации. - Херсон: «Айлант». – 2009. – 112 с.